Дійство на сцені у Маловисківській школі мистецтв   - це була історіяодного вечора в караоке-кафе біля вокзалу.

Головним героєм був бармен, який розповідає чужі історії — і проживає свою: мрію про велику сцену, про кохання, про той самий шанс, що змінює все.

Це була вистава-настрій. Жива, щира, атмосферна.

Вечір народився завдяки спільній праці викладачів Маловисківської школи мистецтв (Леся Король) та працівників КЗ «Будинок  культуриМаловисківської міської ради» (директор Іванна Клименко).

Цікаву ідею на сцені втілили викладачі і працівники  мистецького закладу – Тетяна Федорова, Любов Шевцова, Вероніка Слуцька, Тетяна Балан, Андрій Лойтра,Олена Міценко, Марина Данілова, Микола Соляник, концертмейстери Олена Гершкул та Леся Король, а також Володимир Бровченко, Олександра Соценко та Максим Чуб.

Ця дата є символом пам’яті, поваги та вдячності воїнам, які виконували військовий обов’язок за межами Батьківщини, проявивши мужність, стійкість і вірність присязі.

Цей день, який відзначають щорічно 15 лютого, присвячений тим, хто брав участь у бойових діях поза межами країни. Він є нагадуванням про самовідданість, мужність і жертовність українців, які, виконуючи свій військовий обов'язок, ризикували життям заради миру і стабільності в інших частинах світу.

Згадують вояків, що брали участь у війні в Афганістані, де понад 3 тисячі українців виконували міжнародну місію в 1980-х роках. Всі ці люди залишили в історії не тільки свої бойові заслуги, але й історії мужності, болю і втрат.

Ми вшановуємо пам’ять про тих, хто не повернувся, і віддаємо шану живим ветеранам, які продовжують служити на благо нашої країни.

День вшанування учасників бойових дій на території інших держав — це це час для роздумів і вдячності. Це момент, коли ми згадуємо, що мир на нашій землі залежить від героїчних вчинків тих, хто бореться за стабільність у світі.