Ірина Шпаквзяла участь в обласному конкурсі для працівників психологічної служби закладів освіти «Професійний вебресурс», організованому Департаментом освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації.

У межах конкурсу було презентовано власний професійний вебресурс, спрямований на психологічну підтримку здобувачів освіти, педагогічних працівників та батьків, популяризацію психологічних знань, формування навичок емоційної стійкості й самодопомоги, що особливо актуально в умовах сьогодення.

За змістовність, практичну спрямованість, креативний підхід та вагомий внесок у розвиток психологічної служби закладів освіти Ірина Шпак відзначена подякою Департаменту освіти і науки Кіровоградської обласної військової адміністрації та стала лауреатом обласного конкурсу.

Участь у конкурсі стала важливим кроком професійного зростання, підтвердженням активної позиції та прагнення впроваджувати сучасні цифрові інструменти у психологічну практику.

Вів засідання міський голова Юрій Гульдас.

На порядок денний було винесено 5 питань. З усіх питань інформував начальник Служби у справах дітей Павло Захватихата.

Зокрема, було розглянуто питання про розгляд письмового звернення мешканки громади щодо внесення змін до розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації від 12.01.2017р. № 21-р «Про надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування в частині підстав надання дитині статусу, так як її батько помер.

Членами Комісії було розглянуто клопотання Служби у справах дітей щодо утримання і виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування у сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу та виконання покладених на них обов’язків і затвердження висновків про стан утримання, навчання та виховання дитини, над якою встановлено опіку, піклування та звітів про стан виховання, утримання і розвитку дітей в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї.

Також було розглянуто питання про внесення змін до рішення виконавчого комітету №499 від 19.12.2025 р. «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету № 399 від 9.11.2025 р. та затвердження списку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах і проживають на території Маловисківської міської територіальної громади.

Черговим питанням, члени Комісії розглянули про затвердження графіку перевірок сімей опікунів/піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів у 2026 році, які проживають на території Маловисківської міської територіальної громади у відповідності з п.52 постанови Кабінету Міністрів України №866 від 24.09.2008р. «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».

Окрім цього було розглянуто питання про затвердження індивідуального плану соціального захисту дитини, яка перебуває в складних життєвих обставинах і перебуває на обліку Служби у справах дітей та проживають на території Маловисківської міської територіальної громади, та затвердження індивідуального плану соціального захисту дитини, яка залишилася без батьківського піклування, дитини сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка перебуває на обліку Служби у справах дітей та проживає на території Маловисківської громади .

З усіх питань прийнято відповідні рішення.

На порядок денний було винесено два питання. Вів засідання міський голова Юрій ГУЛЬДАС.

Члени виконавчого комітету розглянули питання про затвердження рішень комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. З даного питання інформувала начальник відділу соціального захисту, праці та охорони здоров’я Тетяна ШПАК.

Також було розглянуто питання про визначення частини адміністративного приміщення для реалізації експериментального проекту із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості на території громади. Доповідала провідний  спеціаліст відділу архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства Наталя ШАКАЛОВА.

З даних питань порядку денного прийнято відповідні рішення.

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц - Біркенау.
Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» –таке формулювання містить резолюція Генеральної  Асамблеї  Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.
Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення.
Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії.

А ще – уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, щоб не бути засліпленими й заскоченими зненацька тим, що людиноненависницька ідеологія загорнулася в нову, неочевидну, обгортку.
І звісно – неможливо запобігати повторенню геноцидів у майбутньому без рішучого і справедливого засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні.

За минулий рік ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму.
       Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі.

1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.

       Дробицький Яр у Харкові.Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022-му в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди.
Люди, які пережили Голокост чи нацистські табори смерті, після повномасштабного нападу Росії на Україну стали жертвами рашизму.

       Ванда Об’єдкова була однією з тих людей, які вижили в окупованому гітлерівцями Маріуполі. Її мати була єврейкою. Ванда Семенівна вижила тільки тому, що переховувалася від нацистів у міських підвалах. У цих же міських маріупольських підвалах обірвалося через 80 років її життя, 4 квітня 2022 року, коли вулиці й будинки міста перетворювали в пустку російська артилерія й авіація.

       Борис Романченко був в’язнем одного з найбільших концтаборів нацистської Німеччини — Бухенвальду. Крім того, його утримували в таборах Пенемюнде, Дора та Берген-Бельзен. Він опікувався збереженням пам'яті про нацистські злочини, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Свої знання про жахітття Другої світової війни Борис Тимофійович передавав майбутнім поколінням. Його життя обірвалося не в нацистській в’язниці чи за колючим дротом, а у власній харківській квартирі, в яку 18 березня 2022 року влучили смертоносною зброєю росіяни. Борису Романченку було 96 років.

Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Значить, нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.

За матеріалами  Українського інституту національної пам’яті.