Руслан Байбузан, уродженець села Мануйлівки, загинув 22 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання.
Руслан народився у селі Мануйлівка. Навчався та закінчив Мануйлівську загальноосвітню школу. Після закінчення школи розпочав трудову діяльність.
Працював у місцевому СТОВ «Славутич» механізатором – трактористом та комбайнером. Потім переїхав на місце проживання у Малу Виску.
Був одруженим. У Руслана залишилися дві донечки – Настя та Оксана, його мама Любов Василівна, брати Іван та Дмитро.
Прощання із загиблим воїном-Героєм відбудеться 29 вересня об 11.30 біля сільського клубу у селі Мануйлівка.
Співчуваємо втраті рідним та близьким Руслана Байбузана.
Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті.
Смерть на полі бою за свою державу і колись, і зараз є виявом найбільшого подвигу. Вдячність нинішнього і майбутнього поколінь буде жити і множитися!
Щиро вітаю вас з вашим професійним святом!
Завдяки вашій повсякденній праці діти долучаються до тих невичерпних скарбниць знань, які допомагають їм обрати життєвий шлях, стати справжніми фахівцями своєї справи.
Саме на плечі вчителя лягає особливо відповідальна місія бути для молодшого покоління джерелом мудрості і знань. Від вчителя, педагога у значній мірі залежить майбутнє нашої держави, якісна освіта і життєві пріоритети молоді, вміння і бажання юних громадян будувати сучасне суспільство. Високі моральні якості, почуття патріотизму, поваги і любові до своєї країни виховуєте ви, педагоги, в юних мешканцях нашої громади.
Щиро дякую вам за добросовісне служіння обраній справі, невтомний творчий пошук, професіоналізм та життєву мудрість.
Бажаю вам міцного здоров’я, творчої енергії та успіхів у вашій благородній педагогічній діяльності.
А в родині – душевного спокою, міцної підтримки, щастя та благополуччя!
З повагою
міський голова Юрій ГУЛЬДАС
Прийміть сьогодні найщиріші привітання з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку та Дня ветерана!
Цей день – символ єдності поколінь, прекрасна можливість висловити слова нашої вдячності за ваш вклад у розвиток громади, регіону, країни, за вашу багаторічну самовіддану працю на благо нашого рідного краю, доброту і мудрість.
Важко переоцінити ваші здобутки, за якими стоять наполеглива праця, мужність і досвід кожного з вас. Ми можемо лише здогадуватися, скільки випробувань, болю і втрат довелося вам пережити і при цьому зберегти гідність, віру, любов, які ви пронесли через все життя.
У цей святковий день ми щиро дякуємо за все, що зроблено вами заради нашого майбутнього. Ваша праця, шанобливе ставлення до людей – це незрівняний приклад для наслідування сучасній молоді.
Низький уклін вам до землі, дорогі ветерани, дідусі, бабусі, наші батьки, та велика подяка за все, що ви зробили для своїх нащадків.
Бажаємо вам найголовнішого – здоров’я, радості, щастя та благополуччя, довголіття, добра, миру і віри в краще майбутнє! Нехай всі проблеми та незгоди обходять стороною, а добро, що ви робите, повертається до вас сторицею!
З повагою
міський голова Юрій ГУЛЬДАС
Прийміть щирі вітання зі святом – Днем захисників та захисниць України!
Це свято уособлює мужність та героїзм захисників рідної землі впродовж всієї багатовікової української історії.
У світлий день Покрови Пресвятої Богородиці, яка завжди вважалася заступницею і покровителькою нашого народу, ми, українці, відзначаємо День українського козацтва. Це знаменно, оскільки символізує зв’язок поколінь та давню історичну традицію.
Шановні захисники України! Ви довели, що є достойними нащадками українського козацтва. Щиро зичу Вам міцного здоров’я, незламного духу та якнайшвидшоїПеремоги і мирного неба!
Сердечно вітаю всіх із особливим Днем для українців – святом Пресвятої Покрови – єдиним релігійним святом, яке є одночасно національно-патріотичним та державним.
Бажаю усім нам козацьких вчинків, звитяг і глибокої духовності. Нехай прагнення відстоювати свою волю та незалежність і надалі буде неодмінною рисою українців.
З повагою
міський голова Юрій ГУЛЬДАС
Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей. Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.Виконавцем розстрілів кінця вересня – початку жовтня 1941 року в Бабиному Яру була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.
Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою. Перші художні твори на цю тему з’явилися вже в 1941–1943 роках. Художник-етнограф Юрій Павлович щодня робив замальовки олівцем із натури. Першими художніми текстами стали поетичні твори Ольги Анстей та Людмили Титової.По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
Після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію «ніколи знову», проте геноциди стаються дотепер. Сьогодні в Україні – війна. Рашисти навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Російський так званий «антифашизм» став головною загрозою для євреїв у сучасній Україні та сприяв нарузі над пам’яттю про Голокост: російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр. Нацистська ідеологія засновувалася на расовій теорії, відповідно до якої людство від початку існування розділено на раси, а цінність людини полягає не в її індивідуальних рисах, а в належності до расової групи. Вищою, передовою вважали арійську. Вона від природи наділена правом підкорювати чи знищувати «нижчі» раси, до яких належали і слов’яни, зокрема, й українці. Євреї ж узагалі не вписувалися в нацистську расову піраміду, їх вважали недолюдьми і спочатку розглядали можливість компактно переселити (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори).Друга світова війна, що була наслідком змови двох тоталітарних режимів (нацистського та радянського) перекреслила ці наміри, але створила умови для «остаточного розв’язання єврейського питання». Після того, як Німеччина та її союзники окупували Польщу, Литву, Латвію, Естонію, а також Бессарабію з Буковиною, під владою двох диктаторів опинилося 75 % європейського єврейства (більшість із них не пережила Голокосту).Терор в окупованій Україні знищив євреїв як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1 мільйон осіб. Місцями їх наймасовіших страт стали, крім Бабиного Яру (Київ), Богданівка Одеської області – понад 40 тисяч, Дробицький Яр (Харків) – близько 20 тисяч, Кам’янець-Подільський Хмельницької області – 23,6 тисячі, Дальник Одеської області – близько 18 тисяч, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 тисяч жертв.
Але, на жаль, нині тоталітарний світ намагається диктувати свої умови – в особі російської федерації він приніс війну і геноцид на українську землю. Тож, треба пам’ятати, що геополітичні мир та безпека можливі тільки після повного знешкодження агресора та притягнення винних до відповідальності, як свого часу було покарано нацистських злочинців.