Маловисківська
.jpg)
Зустріч організував сам І. Мельник, для якого вона стала своєрідною сповіддю про життя, про вчительство, про власну творчість, про громадську діяльність і відбулася з нагоди його ювілейного Дня народження – 75-річчя.
Іван Григорович родом з Малої Виски, батьки мешкали на Матусівці. Тут закінчив школу, робив перші трудові кроки. Не випадково, що про це написав не один вірш, про дитинство та юність згадує з теплотою і гумором.
Школа – а це Маловисківська третя , та вчителювання, викладання історії, виховання підростаючого покоління – всі ці складові визначають життєвий шлях ювіляра, тому стало цілком логічним, що першими привітали Івана Григоровича освітяни.
Начальник відділу освіти , молоді та спорту виконкому міської ради Анна Гончарова вручила йому квіти та Подяку відділу освіти, молоді та спорту за активну громадську позицію, творчість, патріотизм та любов до рідного краю.
Привітали Івана Григоровича і працівники відділу культури та туризму – спеціаліст IIкатегорії Світлана Сіренко, вона передала привітання і від заступника міського голови Алли Жовтило, яка не могла бути присутня. І С.Сіренко, і А.Жовтило, до речі, як і А.Гончарова є колишніми ученицями І.Мельника. Загалом на зустрічі було чимало колишніх учнів та колег педагога.
Зворушливим став імпровізований виступ двоюрідної сестри І.Мельника – Ольги Буркан, яка, побажавши ювіляру здоров’я, бадьорості, довгих років життя, ще й подарувала вишиту сорочку, яку вишивала мама Івана Григоровича.
Було ще багато спогадів – про навчання в чернівецькому університеті, про перше кохання і кохання по життю – дружину Ніну, сина Владислава і онуку Лесю, які зараз захищають Україну в лавах СЗУ….
Присутні також прослухали пісні, написані Петром Лойтрою на слова ювіляра, які безперечно, дорогі серцю як реліквії минулого , багатого на враження, і яке не зітреш з пам’яті.
Насамкінець виступив колишній колега Івана Григоровича Мельника Валентин Рибак, який побажав товаришу і колезі залишатись оптимістом, вірити в мирне, щасливе майбуття і берегти в серці гарні спомини і враження.
Багато, за словами самого ж Івана Григоровича , було сказано і згадано, ще більше – залишилося на інші майбутні зустрічі, в яких він відчуває потребу. А вони, без сумніву, будуть.
У заході також взяла участь секретар міської ради Леся Постолюк.