Через  село Олександрівка Маловисківської територіальної громади проходить траса державного значення  М30, ця автомагістраль є, по суті, і головною вулицею села, де розташовані основні об’єкти інфраструктури, школа. Тому рух тут активний, зокрема, і пішоходів.

 Через відсутність попереджувальних знаків на цій ділянці дороги  за словами  старости  Олександрівського старостинського округу Валерія Бобринця , нерідко, а точніше – практично кожного тижня, на небезпечних ділянках шляху, траплялися різного роду ДТП за участі транзитного транспорту.

І ось д нями  працівниками Служби автомобільних доріг у Олександрівці було встановлено дорожні знаки «Направлення повороту»,    «Пішохідний перехід» та «Діти йдуть до школи».

Тепер, будемо сподіватись , ДТП на цій ділянці дороги  вже не буде, а також це убезпечить і рух пішоходів.

    Кожна дитинав нашому суспільствімає право на підтримку своїх батьків, вчителівта громади, до якої вонаналежать, під час зростання, навчання і розвитку у перші роки життя, а після досягнення шкільного віку – право на те, щоб піти до школи та бути прийнятою там та включеною до процесу як вчителями, так й однолітками. Від того, що усі діти, незалежно від їх відмінностей– фізичних чи психолгічних, навчаються разом, отримає перевагу кожний, – це, безперечно,  наріжний камінь інклюзивної освіти. Інклюзивна освіта – це процес, під час якого різні дітиз різноманітними здібностями навчаються разом у одному класі. Вона  цінує розмаїття та унікальну роль кожного учня, яку він відіграє у класних заходах. У справді інклюзивному середовищі кожна дитина почуває себе безпечно та має відчуття приналежності до колективу. Учні та їхні батьки беруть участь у визначенні навчальних цілей, а також у прийнятті рішень, які торкаються них. А працівники школи, у свою чергу, мають необхідну кваліфікацію, підтримку, гнучкість та ресурси для того, щоб виховувати, заохочувати та реагувати на потреби усіх школярів.

Питаннями інклюзії в Маловисківській громаді займається Інклюзивно-ресурсний центр, директором якого є Лариса Привалова. Наша розмова про тренінги, які тривали протягом листопада, і які принесли багато корисного для їх учасників.

• Ларисо  Володимирівно, які завдання були поставлені перед учасниками навчань-тренінгів?
• Хочу сказати, що працювали ми за проектом Міжнародної організації Unisef «Підтримка освітян, дітей і батьків у підготовці до повернення до школи та створення безпечного навчального середовища в класі в умовах надзвичайної ситуації».

У тренінгах взяли участь дві групи учасників ( одна на базі Маловисківської гімназії № 4, інша – на базі Маловисківської гімназії №3). Це були педагогічні працівники таких категорій – представники адміністрації – заступники директорів, асистенти вчителів, корекційні педагоги ( логопеди) , практичні психологи, вчителі- предметники, вихователі та вихователі-методисти, директор ЗДО, керівники гуртків , всього 53 особи, які представляли  загальноосвітні заклади, заклади дошкільної та позашкільної освіти нашої громади.

• Якою була програма навчань?
• Загальною темою, яка об’єднувала всі тренінги, була «Побудова інклюзивного середовища в закладі освіти». Також ми розглянули питання: «Інклюзивність як якість і доступність освіти»,  «Універсальність навчального процесу, адаптації та модифікації»,  «Роль асистента вчителя у командній взаємодії фахівців», «Спільне викладання в інклюзивному класі», мається  на увазі  спільна робота асистента вчителя або корекційного педагога з учителем. Обговорили значення злагодженої роботи команди супроводу, в яку входять представники адміністрації закладу, вчителі, а також батьки. Складання індивідуальної програми розвитку для учнів, які потребують постійної або тимчасової додаткової підтримки. Говорили про психологічну підтримку учнів та педагогів під час воєнних дій. Хочу відзначити активну участь всіх учасників, їх щиру зацікавленість, це було продуктивно і активно.

Також у нас були і практичні заняття, де ми розбирали певні проблемні ситуації, вчилися адаптувати та модифікувати навчальні програми. Хочу подякувати керівникам загальноосвітніх закладів – гімназій  № 3 та № 4 за надані приміщення і все необхідне для проведення навчань. Скажу, що всі учасники отримають сертифікати про участь від представників Unisef.

• Ви говорили про адаптацію і модифікацію предметів навчальних програм. Що це означає на практиці?
•  Це орієнтація  програми на  можливості, вміння та навички конкретної дитини. Подати навчальний матеріал  дитині так, щоб вона змогла його засвоїти. Учні які мають особливі освітні потреби  – це звичайні діти, вони навчаються разом з усіма, але для цього їм потрібно створити відповідні умови. Дитина з особливими потребами повинна увійти в соціум і вільно себе в ньому почувати.Тому і передбачено універсальний дизайн або розумне пристосування наприклад,  інтер’єру, коли він враховує потреби усіх  дітей чи людей. Робите ремонт в навчальному закладі – зробіть спеціальні поручні для візочників, десь приберіть високий поріг, придбайте спеціальні меблі – і звичайне  навчання стане доступне для дітей з особливими потребами.

Адаптації потребують не лише діти які мають фізичні чи  функціональні  труднощі (слух, зір, мовлення),  а й, наприклад,  діти, у яких проблеми з соціальною комунікацією. Бо принцип інклюзії означає необхідність діяти в напрямку створення «Школи для всіх» - навчальних закладів, які об’єднують усіх, будуть враховувати відмінності, сприяти процесу навчання і відповідати індивідуальним потребам дітей і дорослих.

Яку функцію виконує навколишнє середовище для розвитку дітей та людей з особливими потребами?

• Мабуть, визначальну. Дуже багато залежить від середовища, оточення , в якому перебуває  дитина, а ще від її діяльності і активності. Той, хто потрапив у сприятливе середовище де більше надається підтримки, а не створення  бар’єрів (стеоретипи та упередженне ставлення) –– той розвивається і досягає успіху.
• Які умови створені у загальноосвітніх закладах Маловисківської громади для навчання та гармонійного розвитку дітей з особливими потребами?
• Скажу, якщо у закладі є діти, які знаходяться на інклюзивному навчанні , для цього закладу виділяється державна субвенція для закупівлі необхідного корекційного обладнання.    Таке вже є у наших загальноосвітніх закладах, зокрема, в Маловисківській гімназії  №  3 імені Григорія Перебийноса та Маловисківській гімназії №4. Це інтерактивні дошки, планшети, навчальні корекційні програми, спеціальні меблі, дидактичний матеріал і так далі. Наприклад, гімназія № 4 замовила нещодавно електронний збільшувач для слабозорих дітей.

Також в зазначених закладах працюють вчителі-логопеди, практичні психологи, які проводять корекційні заняття.

Щоб зробити таке замовлення, потрібен висновок Інклюзивно-ресурсного центру, де фахівці зазначають потребу в корекційному або допоміжному обладнанні.

 Головне своє завдання ми бачимо у принципі – діти всі різні – але школа для всіх. Вилучати дітей з особливими потребами з соціуму ні в якому разі не можна.  Не нам, людям , вирішувати які можливості і межі може мати дитина – наше завдання – створити всі умови – щоб  всі діти комфортно почували себе, мали  можливість на рівних спілкуватись з однолітками та гармонійно  розвиватись. А таке – можливо!