10 січня в Маловисківському ліцеї імені Г.М. Перебийноса відбулися урочистості з нагоди 100-річчя Григорія Миколайовича Перебийноса – колишнього директора закладу (тодішньої Маловисківської середньої школи №3), Почесного громадянина міста Мала Виска, видатного Педагога та знаного краєзнавця.
Розпочалися заходи з відкриття меморіальної дошки Г.М.Перебийносу на фасаді начального закладу, виготовлення якої було проведено за кошти меценатів – родини підприємців Оксани та Віталія Лисенків.
Далі в актовій залі ліцею в затишній обстановці колишні вчителі та учні міської третьої школи поділилися спогадами про Григорія Миколайовича, пригадали кумедні випадки та приємні моменти під час навчання чи роботи в школі. В заході взяли участь і виступили секретар міської ради Леся Постолюк та заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Алла Жовтило.
Завершився захід спільним виконанням «Пісні про рідну школу», написаної і покладеної на музику братами Володимиром та Павлом Бровченками, яка стала своєрідним гімном донедавна Маловисківської середньої школи №3, а нині Маловисківського ліцею імені Г.М. Перебийноса.
Наостанок організатори подарували учасникам заходу книжки Г.М.Перебийноса «Школа над Виссю» з осучасненим дизайном, друк яких профінансували підприємці Андрій та Жанна Пилипенки.
Останнім часом на території громади збільшилась кількість отруєнь населення чадним газом – на щастя, випадки отруєнь не летальні, але…
Пічне опалення для більшості вже є пережитком минулого, проте, й сьогодні для декого це щоденна реальність. Як правило, це люди похилого віку, для яких користуватися пічним опаленням стало вже звичним та й встановлення систем опалення сучасного зразка їм не по кишені. Тож, на жаль, ця категорія громадян найчастіше потрапляє до групи ризику.
Однією з найпоширеніших причин загибелі людей при влаштуванні пічного опалення є отруєння чадним газом, який потрапляє у помешкання, якщо передчасно закрити пічну заслінку. Як правило, такі випадки трапляються через нехтування елементарними правилами експлуатації пічного опалення.
Чадний газ не має ні кольору, ні запаху. Його дія призводить до падіння гемоглобіну крові, втрати свідомості з фатальними наслідками.
Головними ознаками отруєння чадним газом є: запаморочення, слабкість, нудота, біль у грудях, іноді сухий кашель, шум у вухах, сльози. Важке отруєння призводить до судом, блювоти, запаморочення, далі – до втрати свідомості та зупинки серця.
У разі отруєння чадним газом слід негайно вивести постраждалого на свіже повітря та викликати швидку медичну допомогу. При зупинці дихання постраждалому проводять серцево-легеневу реанімацію.
Нерідко порушення правил експлуатації пічного опалення призводить до пожежі зі значними матеріальними збитками, а інколи й людськими жертвами.
Аби уникнути неприємностей та захистити себе у власному помешканні від небезпеки отруєння чадним газом та пожежі, слід пам’ятати:
- перед експлуатацією здійснювати перевірку, а за необхідності, очистку та налагодження роботи димарів. Огляд стану печей і димоходів необхідно здійснювати не менше двох разів на рік;
- тверде паливо (дрова, вугілля) зберігати у спеціально пристосованих для цього приміщеннях;
- біля кожної печі перед топковим отвором розмістити металевий лист розміром не менше ніж 50 х 70 см.
- не користуватися піччю, в якій утворилися тріщини;
- не використовувати для розпалення печей легкозаймисті речовини;
- не закривати пічну заслінку, коли на вугіллі видно блакитні вогники;
- не залишати доглядати за пічним опаленням дітей;
- не розміщувати меблі ближче 1 метра до печі;
- не залишати поблизу легкозаймисті речі.
- не сушити одяг поблизу топкових отворів печей.
Попереджаємо, що недотримання цих правил може призвести до значних матеріальних збитків та загрози Вашому життю і здоров’ю.
10 січня 2022 року Маловисківщина відзначає 100-річчя славетного земляка – заслуженого вчителя України, краєзнавця, лауреату обласної краєзнавчої премії ім. Ястребова, Почесного громадянина м. Мала Виска Григорія Миколайовича Перебийноса.
Григорій Миколайович Перебийніс – знана на Кіровоградщині, та й в усій Україні, людина. Народився 10 січня 1922 року у с.Новокостянтинівка у багатодітній селянській родині. Відмінник у початковій Мануйлівській та середній Маловисківській школах, він вступає на навчання у Новомиргородське педагогічне училище, яке закінчує у червні 1941 року. У роки Другої світової війни Григорій Миколайович проходив військову службу у лавах Радянської Армії.
Талановитий директор, заслужений учитель України, за фахом географ, Григорій Миколайович 50 років віддав освіті. Про Перебийноса – директора і вчителя писали авторитетні вчені, шановані люди. «В Малій Висці середньою школою № 3 керує Григорій Миколайович Перебийніс. Почав на ниві освіти з класовода. А тепер знає роботу школи в усіх її деталях. Щодня він вчиться, багато читає,відшукує новини з педагогічної літератури...» – говорив про нашого земляка Василь Олександрович Сухомлинський.
З початку 60-х рр. у Маловисківській СШ №3 ведеться велика краєзнавча робота. Разом з Олександром Сергійовичем Ковтуном (який був керівником краєзнавчого гуртка) іншими вчителями шкіл, учнями, збирали археологічні, етнографічні, фото матеріали, старі газети, які стосувались історії Маловисківщини. Малу Виску дедалі частіше відвідували ветерани бойових дій. За короткий час зібрано матеріали про майже всіх визволителів міста. Саме в цей час започатковуються збори майбутнього районного історико-краєзнавчого музею. Який було відкрито в 1978 році, директором на громадських засадах стає Олександр Сергійович Ковтун, а його помічником Григорій Миколайович.
З 1982 року, коли Григорій Миколайович покидає посаду директора школи, він активно займається краєзнавчою роботою, працює над історико-краєзнавчим нарисом «Мала Виска». Цього ж року Григорій Миколайович призначений на посаду директора музею.
Двадцять літ невтомно трудився в районному музеї Григорій Миколайович. За ці роки було збільшено фонд музею втричі, зібрано багато відомостей про наш край, людей нашого краю, відомого українського вченого, піонера ракетної техніки Юрія Кондратюка.
За першою книжечкою «Мала Виска», що мала всього 16 сторінок, з'явилася друга – 96 сторінок. У 2000 році до 250-річчя нашого міста виходить третя із значно збагаченим змістом.
Протягом декількох років Г.М. Перебийніс трудився над створенням Книги Пам'яті. 286 сторінок у четвертому томі цього рідкісного видання зайняли рядки, написані Григорієм Миколайовичем.
У ці ж роки з'являються його книги «Школа над Виссю» (96 сторінок), «Сучасники В.О. Сухомлинського» (260 сторінок), нариси «Мала Виска», «Маловисківський район», що ввійдуть в «Енциклопедію сучасної України».
Близько 300 нарисів надрукував невтомний пошуковець. Г.М. Перебийноса за добросовісну працю в музеї нагороджено Грамотою міністерства культури, облдержадміністрації, обласного управління культури.
У 2001 році за книги «Мала Виска», «Сучасники В.О. Сухомлинського» Г.М. Перебийносу присуджено премію імені Ястребова.
У червні 2003 року у зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я Григорій Миколайович залишив посаду директора музею історії Маловисківського району. Але до кінця своїх днів він не поривав з музейною справою в районі, щиро вболівав за її долю. Пішов із життя у травні 2006 року.