26200, м. Мала Виска, вул. Спортивна, 6, тел. +380 (5258) 5-14-54, e-mail: mviskarada@ukr.net
Понеділок, 28 листопада 2022 08:13

У Маловисківській громаді вшанували жертв Голодоморів 1032 - 1933 років та 1947 року

Оцініть матеріал!
(0 голосів)

    26 листопада вся Україна відзначала День пам’яті жертв Голодоморів. Заходи по вшануванню пам’яті безневинно замучених голодною смертю відбулися  і у Маловисківській громаді.

О 10 годині ранку  у Малій Висці біля Пам’ятного знака жертвам Голодоморів, що у мікрорайоні Вись, зібралися працівники міської ради, установ та організацій громади, представники громадських організацій та учні міських закладів освіти. Люди принесли з собою до Пам'ятного знаку колоски  та хліб , як знак шани і вічної пам’яті по всіх українцях, хто помер голодною смертю внаслідок сталінської продовольчої політики в Україні.  

У своєму слові до присутніх міський голова Юрій Гульдас наголосив, що Голодомори 1932-33 років та 1947 року – це свідомий геноцид, який чинила більшовицька  влада тодішньої радянської держави  проти українського народу,  і що нинішній тероризм російського агресора – це продовження низки злочинів проти України. Але українців не може зламати ніщо і ніхто, тому ми обов’язково вистоїмо і переможемо!

До слова було також запрошено і  громадського активіста, одного із ініціаторів встановлення та учасника  будівництва  Пам’ятного знака Володимира Поліщука. Володимир Михайлович згадав, як у 1993 році, майже 30 років тому, він був серед тих, хто розумів важливу місію увічнення пам’яті замучених Голодомором земляків і домагався встановлення пам’ятного знака на кладовищі, де поховані наші земляки, яких радянська влада заморила голодом. Разом з іншими активістами звертався до благодійників, брав участь у роботах з впорядкування  місця влаштування Памятног знаку.   Згадав В.Поліщук, як і сам, у 1947 році, дитиною,  пережив голод, і є свідком Голодомору 1947 року, тому  не має права  не   говорити про цей український біль, який не затамується ніколи.

Пам’ять жертв Голодоморів було вшановано хвилиною мовчання. До підніжжя пам’ятного знака було покладено квіти. Зворушливо було дивитись, як дівчатка і хлопчики – наше майбутнє покоління,  принесли до Пам’ятного знаку поминальні хліб та яблука…

Викладачі Маловисківської мистецької школи виконали акапельно  твори «Тобі співаю» та «Боже,Україну Бережи».

Цей день - щороку в останню  суботу  листопада, є поминальним днем усіх українців, які загинули внаслідок штучного голодомору, спричиненого радянською владою. Тому ми, українці,  не маємо права забувати про цю трагічну дату, щоб у майбутньому не допустити її повторення.